| |
Ой там у Львові, на Високім Замку,
Там соловейко собі заспівав,
А молодий жовняр, стоячи на варті, |
Сперся на кріса та й ся задумав. |(2)
- Ой соловію, веселенький пташку,
Лети в Карпати, рідну сторону,
Там побачиш милу мою чорнобриву, |
Вістку від неї передай нову. |(2)
А пташка мовить: - Молодий вояче,
Твоя дівчина як день, так ніч плаче:
Її рідна мати, треба тобі знати, |
Заміж за діда буде віддавати. |(2)
Ой там у Львові, на Високім Замку,
Туман холодний на землю упав...
А молодий жовняр, стоячи на варті, |
Сперся на кріса та й ся задумав. |(2) | |
ПОБАЖАННЯ 
