Тебе як згадаю

У січня снігах замерзають світанки,
Чаклує завія на білих шляхах.
А бачиться літо, розжарене зранку,
І сонце руде на жовтавих стогах.

Приспів:
Знов як згадаю, тебе як згадаю,
То радість шалена квітує в мені.
Окриленим кроком із весни розмаю
Ти вийшла і зникла в січневій імлі.

Шість місяців збігли немов не було їх,
Нізвідки прийшли і в нікуди пішли.
Нехай ми у чомусь не схожі з тобою,
Але в головному єдині були.

Приспів.

А може, ти є перелітна пташина,
І вбивчий для тебе цей холод зими.
Та вірю, чим гордий був я і щасливий,
Повториться знову у нас навесні.

Приспів.

Поділитись сторінкою: