Ангели!

Хоч наче сито синій шар озоновий,
Та над Землею голуби і ангели.
Іще літають бджоли над газонами,
Хоча людську свідомість гроші звабили.
І кришиться душа, і мрії сипляться,
І віє димом згарищ над планетою,
І немовлят невинні очі дивляться
На білий світ розтрощений монетою.

Приспів:
Ангели! Ангели!
Я кличу вас на Землю
Білі ангели!
Царям додайте
Ясної свідомості.
Звабили! Звабили!
Планету, дану Богом
Люди звабили –
В блакитнім небі
Сонце плаче стомлене...

І білий день проснувся в чорнім попелі,
Від болю во плоті серця здригнулися.
І ворони кружляли, а не соколи,
І жодної душі на мертвих вулицях.
Доволі! Просинайтеся, бо згинемо!
Нехай дитячий сміх планету рухає,
А ми у сивині своїй спочинемо
Спокійні за майбутнє із онуками.

Приспів. (2)

Поділитись сторінкою: