Музика душі

Дня суєтливість буденну
Ночі накриє вуаль,
Знову на місячну сцену
Вийде самотній скрипаль.
Скрипку візьме він у руки, |
Струн доторкнеться смичок  |
І зазвучать диво звуки     |
В вічному царстві зірок.   | (2)

Приспів:
Та музика душі божественно звучить!
Та музика душі дарує щастя мить!
Та музика життя розвіє печаль!
Ту музику життя дарує нам скрипаль!
Та музика душі божественно звучить!
Та музика душі дарує щастя мить!
Та музика життя розвіє печаль!
Ту музику життя, ту музику життя,
Ту музику життя дарує нам скрипаль!

Літ тому триста чи двісті
Жив він колись на землі,
І в його рідному місті
Знали усі скрипалі,
Що скрипку, мов наречену,
Серцем скрипаль покохав,
Вийти на місячну сцену
Бог йому право те дав!
Бо скрипку, мов наречену,
Серцем скрипаль покохав,
Вийти на місячну сцену
Бог йому право те дав!

Та музика душі божественно звучить!
Та музика душі дарує щастя мить!
Та музика життя розвіє печаль!
Ту музику життя дарує нам скрипаль!
Та музика душі божественно звучить!
Та музика душі дарує щастя мить!
Та музика життя розвіє печаль!
Ту музику життя, ту музику життя,
Ту музику життя...

Приспів.

Поділитись сторінкою: