Крейсер Аврора

Мирно дрімає місто суворе,
Хмари похмурі пасмами в'є.
Що тобі сниться, тиха Авроро,
В час, коли місяць над містом встає?

Хвилі холодні мчать у безодню,
Зливою з неба точиться час.
Знову матроси лізуть по сходнях,
Хочуть почути останній наказ.

Небо шматують спалахи страти,
Ядра тягає чорний бушлат.
Щоб як раніше світ покарати,
В вічність наводить він очі гармат.

Пахне повітрям ранок прозорий,
Скоро вже промінь хмару проб'є.
Тихо сумує сонна Аврора
В час, коли сонце над містом встає.

Поділитись сторінкою: