Простір

       D               Dm
Мій товариш до мене приходить вночі,
       C
Він мене не будить, бо має ключі,
        Dm            D
Він на кухні сідає, а я собі сплю,
         C
Він там вірші складає, а я їх не люблю.
      E
Та буває щось раптом насниться дурне
    Am
І встаєш, щоб здійснити невідкладне турне,
     Gm
І до ліжка зворотню долаючи путь,
      C
Я спитаю товариша: "А як тебе звуть?"

І він завжди називає ім'я,
Що ніколи не чув від товариша я.
Це ім'я кострубате, що ніколи не чув,
Я не можу згадати, бо одразу забув
І я знову лягаю, і сниться мені,
Що ми вдвох ідемо на далекі вогні,
І товариш не бачить обличчя мого,
Бо дивлюсь я на всесвіт очима його.

Приспів:
  F               Em
Простір, навколо простір,
       Gm          B
А порожнечі нема...
   F               Em
В гості, до себе в гості
          Gm
Нас кличе біла зима.

Все під снігом замовкло, тільки річка рида,
Щось бурмоче на броді скажена вода,
Ніч гартує свій морок і зірками бринить,
А на березі тому багаття горить.
Так горить, аж танцює, висвітлює ліс,
Ми йдемо до ріки крізь густий верболіз
І товариш мій входить спокійно в потік,
А мене замість нього смертний холод обпік.

Прокидаюсь я ранком і на кухню іду,
Там займуся сніданком, якщо їжу знайду.
Тільки сяду до столу, телефон дзеленчить,
Буде хтось безголовий мене розуму вчить,
Я веду з ним розмову, сам себе їдучи,
І все дивлюсь навколо - хто тут був уночі?
Раптом зирк на підлогу, там лежить біля ніг
Білий аркуш паперу чистий-чистий, як сніг...

Поділитись сторінкою: