На головну сторінку

Ой у Нашого Господарентя

Колядка стародавня: Українське Різдво Світа – Свят-Вечір

Українська народна пісня
До мого пісенника: 1 2 3

 
Ой у Нашого Господарентя

Приспів:
  Біг Йому дав 
  Не завидуйте Милоє Братя! Біг Йому дав!*

Господарентя на імє (таке то)
Підвірінько му красно вметено
На тім Підвіріньку Світлонька стоїт
А в тій Світлоньцї Тисові Столи
А по тих Столах Тонкі Обруси
На тих Обрусах все Колачеве
Все Колачеве Житні-пшеничні
Коло Колачів Жовтії Чєши
Жовтії Чєши з Дзеленим Вином
З Дзеленим Вином з Солодким Медом
З Солодким Медом з Вареним Пивом

За Столом сидєт Три Товариші
Перший товариш Ясен Місячик
Другий товариш Світлоє Сонце
Третий товариш сам Біг Небесний

Перед ними стоїт Господаречко
Господаречко на імє (таке то)
Ой стоїт-стоїт шєпочку держит
Шєпочку держит нисько сє кланєт

Ой я Вас прошу Три Товариші
Ой я Вас прошу на що ми Біг дав
Ой я Вас прошу їжте та пийте

Вихвалює сє Перший товариш 
Перший товариш Ясний Місячик
Як же я зийду з Вечера пізно
Ой я освічу Гори-долини
Гори-долини Господарентя 

Вихвалює сє Другий товариш
Другий товариш Світлоє Сонце
Як же я зийду в Неділю рано
Я обігрію Гори-долини
Гори-долини Темні Лїсове
Темні Лїсове Чистеє Поле

Вихвалює сє Третий товариш
Третий товариш сам Біг Небесний
Як же я спущу Дрібного Дожджу
Зрадує ми сє весь Мирний Світок
Весь Мирний Світок Жито-пшеницє
Жито-пшеницє всєка Сївбицє
Поділитись сторінкою: FB
 
  ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПІСНЮ
[cховати]

Ключові слова: Народні пісні, Обрядові пісні, Колядки, Щедрівки, Стародавні колядки та щедрівки (дохристиянські), Ой у Нашого Господарентя, Колядка стародавня: Українське Різдво Світа – Свят-Вечір
Джерело: Староукраїнські релігійні роздуми про Бога © Видавництво "Павутинонька", Нью Йорк – Львів – Київ – Харків – Москва, 2004

Примітки:


Колядка стародавня: Українське Різдво Світа.

Буде в Тебе Господь на Вечері.


Астральна реліґія і шанування Бога.

Ми видимо в повищих Колядках цілком новий реліґійний світ, не той, що був попередньо, з своєю природною, простою й виразною ідеольогією, а інший, неначе який зачарований круг ідей, з інших сторін та інших духових сфер. Це одним словом — інша культурно-реліґійна креація (твориво). Вона приявляється самостійною й не торкає попередньої та не нищить її. Господа називають тут по імені лиш в одній Колядковій відміні, в якій Він вправді особисто являється, але в Астральній ґльорії, посеред Небесних світил, котрим віддають окремо почесть. Образці інших Колядок кажуть нам лиш догадуватися Господа. Головною змістовою основою цих образців є шанування Неба: живих, неначе персоніфікованих, Астральних світил та благодатного Дощику з Неба.

Безперечно — це Астральна реліґія, ясно виявлена народом. Але і є з нею, без сумніву, злучений культ Бога, хоч означеного символічно. Деякі Колядки проголошують Його шанування виразно попри шанування Небесних світил і возвищують Його в честі понад них. Але звичайно — Український нарід любується в Колядках мітичними, символічними образцями і рідко коли висказує свою думку прямо; буває, що висказує її ясно аж при іншій нагоді, немов нарочно, щоби не було коли непорозуміння.

Дрібний Дощенько Сам Милий Господь Бог. Що до Колядок про мітичну Небесну Трійцю, то попри великім числі Колядок про гостину на Свят-Вечер у Господаря — Місяця, Сонця і Дощику, я лиш одну знаю Колядку, що прямо називає Дощик Господом Богом. Записана мною в Конюхах, Бережанського повіту, співає ось як про Святовечірніх Небесних гостей:

Перший гостенько Ясне й Сонінько

Другий гостенько Ясний Місяченько

Третий гостенько Дрібний Дощенько

Сам Милий Господь Бог

У відміні ІІ, повище наведених Колядок, замість Дощику являється "сам Біг Небесний". Можна цю відміну зрівняти з ч. ІІІ, а тоді сам Біг Небесний буде намість Ясної Зірнички. Є Колядкові образці, в яких замість Дощику стоять Зорі збірно.

Що нарід розуміє під Дощиком з Неба самого Господа — це нормальна Старовіцька ідея, бо дощик є плодом неба, а небо є символом Бога; на цей мітольоґійний образець будуть наведені анальоґії від первісних живучих природних народів.

Зоря символом Дощу з Неба. Але Господь на місці Зорі — це мітольоґійна ідея, виведена послідовно з попередньої. Вона є одною з найцікавіших і найстарших мітольоґійних ідей Полудневого світа; а в Українців виступає вона в деяких Колядках та у багатьох Щедрівках: Зоря є символом Дощу з Неба.

Так у Вавилонців богиня Іштар була символом Вечірньої Зорі і Оживлюючого Дощу.

Цілий ряд Щедрівок співає про Небесну росу або Рясу (рясну росу), або рясний животворний дощик; і алюзіями (натяками) до Зорі або Дівчини як Зорі рівняє ідеольоґічно Росу і Дощ, — Зорю і Дівчину, — з собою.

В Щедрівках ідея спричинення Дощу Зорею розвинена як найдальше, з всякими можливими відтінками (є їх більше, ніж повище наведено).

Але в Колядках вона стоїть на первісній основі: Дощ є на місці Господа; а коли Зоря стоїть на місці Дощу, то це вже інша катеґорія ідей, що є в зв'язку з Щедровечірним ідейним кругом.

Дощик символом Бога Небесного. Очевидно — ідея Дощу і Господа є старша, більше пракультурна, пряма, без усякої хитрости; ідеї Щедровечірні мають вже мітольоґійну закраску, хоч все-таки дуже первісну.

Що "Дощик" в Українського народу є виразно символом Бога Небесного і тому нарід відноситься до нього з реліґійним пієтизмом (побожністю), свідчить найкраще ІУ-а відміна наведених Колядок, де між Небесними гостями, через яких "Рай розвився, Христос родився цьому дому", до котрого вони приходять, — на першім місці і в першій почесті стоїть "Дрібен Дощик". Вислів "Христос родився цьому дому" є без сумніву сполукою первісного і нового ідеалу Бога і збільшує Його почесть.

  • Добрий Вечір Тобі Гречная Родино

    Небо як символ Бога у первісних народів. Додати належить, що Небо як символ Бога є предметом шанування у багатьох первісних народів ; особливо ж в Уралалтайців, пастуших, номадних народів пракультурного округа . Формою і змістом ріжниться цей культ від Українського , але мотив реліґійний є той самий.

    (За працею: о. Ксенофонт Сосенко. "Культурно-історична постать Староукраїнськиx свят Різдва і Щедрого Вечора". Львів, 1928. - СІНТО, Київ 1994. 343с.)

    Докладіше читати у статті "Кс. Сосенко про Українську віру в Бога: Бог в Астральній славі. І", яку додано у форматі "PDF" на сторінці Українські свята Різдва Світа і Щедрого Вечора

    Читати листки з приводу цієї Пісні:

    Стежки до інших листків про Українські традиції.

    Пісню додано:  25.12.2004
    Відредаґовано: 25.02.2010
    Переглядів: 1648

  •   ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ
    [cховати]
      ВАША ДУМКА ТА ПОБАЖАННЯ
    [cховати]
     
      ВИПРАВЛЕННЯ ТА ДОПОВНЕННЯ     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
    [cховати]
      Адреса цієї сторінки: http://www.pisni.org.ua/songs/915982.html

     ВХІД
    Е-мейл: 
    Пароль: 
      Забули пароль?
      
      ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
    FB