Зелена травка

Як маю я журитися, докучати людям,
Піду собі світ-за-очі — що буде, те й буде!
Найду долю, одружуся, не найду, втоплюся,
Та не продамся нікому, в найми не наймуся!
Пішов же я світ-за-очі, доля заховалась,
А воленьку люде добрі та не торговали,
А без торгу закинули в далеку неволю,
Щоб не росло таке зілля на нашому полі!

Буває, іноді старий
Не знає сам, чого зрадіє,
Неначе стане молодий,
І заспіває, як уміє.
І стане ясно перед ним
Надія ангелом святим,
І зоря, молодість його,
Витає весело над ним.
Що ж се зробилося з старим,
Чого зрадів оце? Того,
Що, бачите, старий подумав
Добро якесь комусь зробить.
А що ж, як зробить? Добре жить!
Добре жить! Добре жить! Добре жить!

Добре жить тому, чия душа і дума |
Добро навчилася любить!          | (2)

Не раз такому любо стане,        |
Не раз барвінком зацвіте.        | (2)

Отак, буває, в темну яму         |
Святеє сонечко загляне,          |
І в темній ямі, як на те,        |
Зелена травка поросте.           | (4)

Зелена травка!                   | (10)

Отак, буває, в темну яму
Святеє сонечко загляне,
І в темній ямі, як на те,
Зелена травка поросте.
Отак, буває, в темну яму
Святеє сонечко загляне,
І в темній ямі, як на те,
Зелена травка, зелена травка,
Зелена травка порорсте...

Зелена травка поросте...         | (6)

Як на те зелена травка поросте.  | (2)

Поділитись сторінкою: