Дума про козаків

Ой, дружино притулися,
Ти за мене помолися,
Бережи дітей, навчай їх,
Я вернуся, обіцяю!

Військо йде крізь дні,
Крізь ночі,
Козак згадує ті очі,
Що приковані до долу
Перед образом удома.

Чорна хмара обрій вкрила,
Ворог розправляє крила.
Похрестіться, браття рідні,
Віддамо борг Україні!

Бився козак двох рубавши,
Третій із заду підкравшись -
Кровонька із ран полилась,
Тіло молоде схилилось.

Де скінчився біль смертельний,
Де поліг весь ворог темний,
Козаки братів ховали
У могилах під хрестами.

Вістка над Дніпром летіла:
Захистили Батьківщину!
Військо козаків вертало,
Зовсім мало їх зосталось...

Поділитись сторінкою: