| |
За далекими вітрами,
За холодними дощами
Заховаю біль.
Смуток відійде сльозою,
Вже не плачу за тобою –
В серці заметіль.
Знову я своє кохання
Пронесу через світання,
Як в останній раз,
Прожену його від серця,
Хай воно іще озветься –
Тільки не для нас.
Я забуду твої очі,
Я забуду твої руки,
І нехай тепер щоночі
Помираю від розлуки.
Поцілунком не озветься,
Не загине від бажання,
І уже не повернеться
Наше зраджене кохання.
Не шукай мене – не знайдеш,
Навіть спогадом не станеш,
Спогадів нема.
Свою тугу відпускаю,
Хай далеко відлітає,
Знаю – все дарма.
Знову я своє кохання
Пронесу через світання,
Як в останній раз,
Прожену його від серця,
Хай воно іще озветься –
Тільки не для нас.
Я забуду твої очі,
Я забуду твої руки,
І нехай тепер щоночі
Помираю від розлуки.
Поцілунком не озветься,
Не загине від бажання,
І уже не повернеться
Наше зраджене кохання.
Я забуду твої очі,
Я забуду твої руки... | |
