| |
Fmajor F sus Am6 C aug
І наступила ніч, і теплий літній вітер так стогнав,
Він так хотів ще раз наповнити мене життям,
І я тебе зустрів на розі вулиць у софітах,
І хвилею накрило нас, і щось співало нам...
Як довго ми мовчали вголос, більше нам не треба,
Стискалися серця, умить бажання всі летіли вниз,
В твоїх очах побачив тільки ясність свого неба,
Слова були всі марні, бо в погляді твоїм завис...
Приспів:
F G Am G Am
У цю літню ніч! Любов і Львів з його вогнями
Так пристрасно ховає і підсилить почуття!..
І розумію я, гарантій зовсім не буває,
Історії про нас написані десь там не нам...
А потім було тайно й темно, кава з смаком джазу,
А піаніст так грав, немов казав мені "Прости..."
У нотках чулось ясно: Хлопче, не шкодуй ні разу!
А в голові міцніли вже майже спалені мости...
І ми торкались так недбало своїми ногами,
Бо розуміли, що то був початок нашого кінця,
Я слухав п'яним джаз і хтів прийти до тями,
Але інстинкти древні безнадійно поглинали нас...
Приспів.
А далі відключились наші форми керування,
І логіка моя заснула, розум твій кудись пішов,
Я по бруківці слухав каблучків твоїх зітхання,
Неначе в них продовження музичне віднайшов...
А каблучки твої просили, кликали, благали,
Та пізно, мила, нас накрив режим автопілот,
І львівський джаз продовжував перебувати з нами,
І ми не знали, хто ми є, чому ми так, чого?..
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
