| |
За горизонтами, там, політаю... |
З нот океану мені мало, меломан я... |
Сонце заходить, занесе мене в далі, |
Океану мені мало, меломан я... | (2)
Океану мені мало було, та я далі там,
Мало не навалом, але там пропадав.
Куди доля б не вела, та я мету не проміняю,
Де замете мінорами, туди поринаю!..
О-о, о-о, це не передати так,
Це сонце, не сон, пролітаючий птах.
О-о, о-о, і не проміняю ці акорди,
Чути їх з далека!..
В руці перо, усі дні - гроза... |
Куди б не вело, не поведе назад!.. |
В руці перо, і чую голоса, |
Далеко літав, та не сам, |
Моя музика!.. | (2)
Приспів.
За горизонтами видно все!..
Це була муза, чи туди без неї понесе?..
За гори там далеко і за моря,
Це була муза, повернуся нескоро я.
Не перемотати ті кадри,
Не загубити би карту,
На яву бачити наче
Світи ті, непередбачувані.
Де рими на здачу мені,
Це непотрачені дні за горизонтами.
Де оркестру звуки, тепер весь не тут. |
Новий всесвіт придуманий далеко потягнув. |
Пролітав за поля далі я, |
Крила дала вона, музика! | (2)
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
