| |
Я помічав в тобі того, чого нема в мені,
Хотів і знав отримати тепло в ті дні,
Коли вогонь крізь час залишився у нас,
Я знав, тримав його в собі і він не згас...
Та ти не думай, хватить,
Тут повернулась ти в моє життя,
І я тут бачити твій погляд щодня,
Минули дні і ночі, та помисли,
Мої думки - я знов до тебе хочу!..
Я знов...
Минули дні і ночі, та помисли,
Мої думки - я знов до тебе хочу!..
Ввійти у твоє серце так не просто,
Ці очі - з неба зорі, ти є космос!..
Відчув твоє тепло в розмові ночі,
Подарувати все тобі я хочу!..
Ти - золота осінь, не розумієш досі,
Що твої милі очі голову морочать...
Скажи, куда пройти у твоє серце?..
Себе даруй лише мені, принцеса!..
Мій голос кричить, а кров так кипить,
Для тебе співаю цю пісню,
Надіюсь почуєш мій крик!..
Все почалось і понеслось!..
У осінь прекрасну не встиг тебе вкрасти,
А я так хотів скласти ці пазли!..
А зараз подумав, чи є в мене щастя?..
Чи хочу я впасти і знов,
Як тоді, до ручок твоїх?..
І більш не пропасти, там гори і наш стиль!..
Любов тут прекрасна!
Але чи дозволиш ввійти у свій дім?.. Поділитись сторінкою: 
| |
