| |
Ти дихаєш, видихаєш,
Моє серце знов вилітає...
Є, між нами щось є, я знаю,
Ці кілометри - ніщо,
Я все відчуваю!..
Зводить з розуму ця музика,
Не знаю, хто ми, але точно не друзі!..
Давай пограєм, немов чужі
Холодно-тепло і у схованки...
Приспів:
Зникають з часом до тебе симптоми... |
Ти мені кажеш: Смерть або воля!.. |
Ніколи не кажи мені - ніколи! |
Любов твоя - невиліковний синдром!.. | (2)
Я допиваю вино...
Така гаряча, палаю, мала, як демон!..
Я бачу твої очі, хоч зараз і темно,
Окутала мене, неначе вона веном,
Всередині все верх дном...
Всередині все верх дном, як і тоді,
Коли вночі ми були одні!..
Скажи мені: А хто я тобі?..
Друг або більше?.. Я не вірю таким
Будучи там, я буду один,
Буду ціліший, не буду слабким!
Самому ліпше!
Приспів.
Нам часто заздрить електричне поле,
Мене до тебе вітром знов несе,
Магніт з напругою аеродрома,
Для тебе я немов хронічний синдром...
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
