У горах живе Марійка

Через гори вітровинні
Гнала вівці неспокійні,
Смагле личко, очі мрійні...

Сонця, жару піт,
І гадала щебетушка,
Бідна наймичка пастушка,
Що так жити самотужки
Треба цілий вік...

Десь співає Обрій річка,
Що в горах живе Марічка,
І голуба в неї стрічка,
В'ється у косі...

Хлопець дарував цю стрічку -
Покохав свою Марічку,
Сам поліг в боях за річку,
Ранком на росі...

Як прийшла війна жорстока,
Проводжала синьоока
Там, де Плай гора висока,
Юнака у бій...

Рушив юний у колону,
До ворожого загону,
Він там пам'ятав голубу
Стрічку, молодий...

Догляда овечки дбалі,
Білосніжні, кучеряві
Там пастушка, що у славі,
Героїня в нас...

Квітнуть полонин вершечки,
Випасаються овечки,
А сопілка шле вдалечінь,
Надії промінь, в мирний час...

Поділитись сторінкою: