Куди б поїхати, скажіте?

Куди б поїхати, скажіте, —
В світи близькі, в світи далекі?
У Яловець, Лопушну, Шепіт —
На верх який, в село яке?
Щоб знов послухати на волі
Гірських струмків орлиний клекіт,
Відчути знов бескеття неба
На грудях дике і стрімке?

А, може, в Альпи Мармароські,
На гору Петрос, де у зворах
Чекає рись на мене хижа
Й чигає беркут в вишині?
В Білотисянському лісництві
Понюхати б мисливський порох,
в Чивчино-Гинявському краї
Послухати б струмків пісні!

А може, до Попа Івана -
Так, як колись в юначі роки?..
До Чорногори, а вже звідти
Гайнути далі, у Буркут?
Пройтись слідами молодими
Дозрілим обважнілим кроком,
Навідатися у Путилу,
Не обминуть Розтоків, Кут...

Нам би Кути не минути,
До Космача завернути,
До Космача та й до Дзвінки,
До Штефанової жінки.

Як добре знати: не забули!
Як добре знати, що чекають!
І Луковиця! І Говерла!
І Ясиня! І Піп Іван!
Колись в юначих сподіваннях
У гордому гірському краї
До сонця в небі доторкнулась
Моя весела голова!

Поділитись сторінкою: