Пагін Свободи

Свободи пагін грієш? Між долонь
Що носиш? Чи добро йому, чи холод?
У попелі ще жевріє вогонь
Тих предків, що не загасав ніколи.

Росте свободи пагін? Чи юрба
У поспіху, в екстазі розтоптала?
Тривожним птахом вість летить: "Хіба
Вітчизна на розпутті не упала?!."

Його ти захищаєш? У серцях
Неспокій, біль, із острахом боріння,
Коли старі дуби шумлять в гаях,
З віків лунає часу відгоміння.

Свободи пагін любиш? У очах
Байдужості туман, бува, стрічаю.
Та з вірою в Литву веду свій шлях
Й до сонця пригорщ ґрунту піднімаю.

В землі тій вже проснулись корінці,
Їх наші кров і сльози живлять, гріють.
Й терпляче, тихо-тихо в грудці цій
Міцніє брунька радості й надії.

Поділитись сторінкою: