Не для війни

Не для війни ростила мати сина,
Любов'ю  огортала, мов крильми.
Не для війни міцніли дух і сила,
І шана поміж добрими людьми.
Здавалося, всі війни відболіли,
Ромашками окопи заросли,
Та полини сивіють,як сивіли,
Коли іще діди по них ішли...

Приспів:
Як тяжко жити і переживати,
Бо трощить долі навісна війна.
Вернись живим – благає кожна мати.
Вертайся, сину, – молиться вона...

Не для війни плекали люди мрії
І відпускали журавлями в вир –
Бо віра переможе безнадію,
Бо віра принесе жаданий мир.
Не для війни земля вдягала шати
І солов'ї розбурхували сни.
Ми в світ прийшли  творити і кохати,
І жити ми прийшли  не для війни.

Приспів.

Поділитись сторінкою: