Вишита сорочка

Там, у садочку на калині,
Де соловейко чарував,
Сорочку, вишиту дівчини,
Козак з любов'ю приміряв.
Стелили хрестики дорогу,
Наступне світле майбуття.
Серденько тенькало тривогу, |
Яке без матінки життя.      | (2)

Та ця задума розливалась,
Як соловейко не вмовкав.
Серденьком ніжно пригорталась-
Козак обійм не відпускав.
Раділи небу голубому,
Сріблясто-золотим зіркам,
Коханню вірному земному,    |
Де возз'єднає Божий храм.   | (2)

Вінчало щастя по садочку
І не було йому кінця.
Дівчини, вишита сорочка,
Прийшлась обранцю до лиця.
Там, у квітучому садочку,
Козак дівчину цілував,
А соловейко вечерочком      |
Натхненним співом чарував.  | (2)

Поділитись сторінкою: