| |
Ой, котилось сонечко та й по полю,
Сипало промінчиками навколо,
Сипало промінчиками Ярило,
Розкидало по землі своє тіло.
Виросла з проміння того пшениця -
Променем до променя колоситься,
Виросли сини і виросли квіти,
Прокидайся, брате – час багатіти!
Будемо з тобою завжди ми, брате,
Теє золоте проміння збирати!
Вірити у щось, когось обіймати! Гей!
І не дивлячись на піт, мозолі і втому,
Будемо радіти сонечку золотому,
Будемо радіти сонечку, брате! Гей!
Промайнули літа і все тепер інакше,
Нам давно не треба того, що треба було завше.
Запилились серце і віра у телеефірах,
У відмовах-розмовах, на зйомних квартирах,
Не цікаві нам вірності присяги,
Без різниці нам якого кольору стяги.
Ні любові не треба, ні розуміння,
Просто дайте ще більше, ще більше проміння!
Мій брате, будем золоте проміння збирати,
Під відсотки у комори складати. Гей!
Є одне "але", та, що нам до того.
Мало нам тепер вже сонечка золотого,
Мало нам давно вже сонечка, брате! Гей!
За світ встали, не спали, ішли, збирали,
Волочили, котили, сушили, перебирали,
Закидали-клали на плечі, а потім - в копи.
Схаменися, брате, дивись, що ж ми з тобою робим.
Озирнися, брате, довкола так багато світла,
Нам дарує сонечко щодень нове срібло,
Але ти все пхаєш і пхаєш, і пхаєш у кишеню -
Що ж тоді, мабуть, і я візьму іще жменю...
Дайте нам проміння! Дайте проміння!
Дайте проміння! Дайте нам проміння!
Мій брате, будем золоте проміння збирати,
Вірити у щось, когось обіймати! Гей!
І не дивлячись на піт, мозолі і втому,
Будемо радіти сонечку золотому,
Будемо радіти сонечку, брате! Гей! Поділитись сторінкою: 
| |
