Самотня душа

На мокрім асфальті листя-
Мов радості й смутку крик.
Не спиться душі, не спиться,
Біль відчаєм в ній застиг.
Сама себе покарала,
Спалила усі мости.
У слові любов шукала
Й забула, що є ще ти.

Приспів:
Змагаюсь з осіннім вітром,
Шукаю твої сліди.
І тільки душі софіти
Висвічують світ, де ти.
І каюсь, і знов прощаю,
І вірю: настане мить,
На чистому небокраї
Сміх радості задзвенить.

На мокрім асфальті листя -
Мов сотні маленьких сонць.
А серцю все літо сниться,
Те літо, що не збулось.
Лечу в ніч, немов у вічність,
Лиш зорі малюють шлях.
І відблиск небесних свічок
Цвіте у моїх очах.

Приспів. (2)

Поділитись сторінкою: