Виїжджали козаки до бою

Виїжджали козаки до бою,              | (2)
Напували коней над водою.             | (2)

Прив'язавши коня до калини,           | (2)
Пішов козак до любої дівчини.         | (2)

Ти, дівчино личка рум'яного,          | (2)
Переночуй мене, молодого.             | (2)

Я би тебе переночувала,               | (2)
Коби зради я ся не бояла.             | (2)

Ти, дівчино, не бійся нічого,         | (2)
Я ще в світі не зрадив нікого.        | (2)

Не зрубав я у полі тополі,            | (2)
Та й не зраджу тебе, молодої.         | (2)

Не зламав я у лузі калини,            | (2)
Та й не зраджу я любої дівчини.       | (2)

А дівчина, як ті слова вчула,         | (2)
Козакові на грудях заснула...         | (2)

Ой спить козак, ой спить молоденький, | (2)
Пробудився − а вже світ біленький.    | (2)

Через тую червону запаску             | (2)
Я утратив у гетьмана ласку.           | (2)

Через тую шовкову спідницю            | (2)
Я утратив коня, ще й рушницю.         | (2)

Поділитись сторінкою: