Та в чистому полі

Та в чистому полі,
В широкім роздолі,
В широкім роздолі
Пасла дівка коні.

Вона пасучи
Коні погубила,
Шукаючи,
Сама заблудила.

Приблудилась
К зеленому дубу,
Та, ой, тут же
Я ночувати буду.

Я ж думала,
Що дуб зелененький,
Коли ж воно
Козак молоденький.

Ой, ви, козаки,
Ви молодії,
Чи не бігли сюди
Коні воронії?

Скажи ж, дівко,
Яка в їх прикмета?
Та чорним шовком
Позапутувані.

Та чорним шовком
Позапутувані,
Сріблом-злотом
Позануздувані.

Поділитись сторінкою: