Ой, є в лузі калина

Ой, є в лузі калина,     | (2)
В город сі нахилила.

Пішли ї дружки рвати —   | (2)
Не дала сі зломати.

Пішла Маруся сама,       | (2)
Калини нарвала.

Принесла до світлоньки   | (2)
Межи свої гостоньки.

На тесовий стіл клала,   | (2)
Батенька ся питала:

— Батеньку, голубоньку,  | (2)
Скажи мені правдоньку,

Чи я буду такая,         | (2)
Як калинонька тая?

— Будеш, Марусю, будеш,  | (2)
Поки при мені будеш.

А, як підеш від мене,    | (2)
Спаде красонька з тебе.

З твого зіленька — роса, | (2)
З тебе, Марусю, — краса.

Поділитись сторінкою: