Ой, давно, давно

Ой, давно, давно я в татонька була,
Вже тая доріжка терном заросла.

Ой, заросла терном ще й калиною,
Де я проходжала ще дівчиною.

А я тую калину з терном висічу.
До свого татонька крильми залечу.

А в мого татонька над водою двір,
Ходить мій татонько, як сивий сокіл.

Ходить мій татонько, як сивий сокіл,
Ходить, будить невісточок рано надозір.

Встаньте, невістоньки, щось я вам скажу:
Кувала зозуля в вишневім саду.

Ой, то не зозуля, то наша дочка,
Тут вона вродилась, тут вона зросла.

Тут вона вродилась, тут вона зросла,
В чужу сторононьку та й заміж пішла.

В чужу сторононьку та й заміж пішла,
Чужому татоньку поклонилася.

Чужому татоньку поклонилася,
Чужії матінці прислужилася.

Чужії матінці прислужилася,
Невірній дружині покорилася.

Поділитись сторінкою: