Камерна кантата №3

Дитина в яслах спить,
На сіні спить Марія,
Царі ще не прийшли,
Ще Ірод не має гадки нас вбивати,
Царі ще не прийшли...
Зачаті родимося ми в цю ніч,
У першу ніч від Рождества Христова,
Щоб стати убієнними дітьми
Біблійного народу на Дніпрі...
На світ прийнявши, нас в пелени сповили,
А відпускаючи, сповиють Соловки...

Осінь така біла,
Осінь славна,
Осінь матусі
Їсти несе.
Горщику, горщику,
Кашка у жменьці,
Скибка у пазусі,
Осінь матусі
Їсти несе.
Осінь така мила,
Осінь славна,
Прийде, поставить,
Мамо, спите?
Я ішла все лісом,
Дуб мене за хустку,
Він хотів догнати,
Горщик однять!
Осінь така мила,
Осінь славна,
Мамо, матусю,
Чом не їсте?

Одчиняйте двері,
Наречена йде!
Одчиняйте двері,
Голуба блакить.
Очі, серце і корали
Стали, ждуть,
Одчинились двері,
Горобина ніч.
Одчинились двері,
Всі шляхи в крові!
Незриданими сльозами
Тьмарить дощ!

Ой, сад, і ніч, і зорі,
Де вони тепер?
Де вони тепер?..
Згадай, як весна цвіла,
Зі мною ти радо йшла!
Де вони тепер?
Де вони тепер?..
А в серці, мов крик,
А серце розривалось,
Бідне прощалось
З тобою навік,
З тобою навік...
Ти йдеш в далекий край,
Прощай, люба, прощай,
Ой, сповни життя закон -
Востаннє глянь з вікон,
Я кличу тебе весь час.
Життя розлучить нас,
Як гарно було нам,
Та як... Я знову сам...

Поділитись сторінкою: