Лебедина дорога

Як почалося? Де це все відбулося?
Дивно, все якось переплелося:
Листя з каштанів, небо над нами,
Як сиве волосся.
Слів моїх тісто кольорове намисто,
Я, як граф Монте-Крісто,
Мені в камері тісно,
Скоро я взнаю, де це все відлітає,
Як лелечина пісня,
Я почекаю...

Я дещо знаю, крила я розправляю,
Наче Ікар в небо я відлітаю,
Вітрові лестощі, зоряні пестощі
Я відчуваю.
Сонце світило, мої крила опалило,
Пір'я з моїх рук, наче листя, злетіло,
Я впав у море і це, начебто, горе
Та я не загинув,
Я почекаю...

Давнії сили, небо і хвилі
Там, де драккари ще не ходили,
Ми переплили, з білої піни
Перли намили.
Чуєш відлуння давнього рогу?
Що він несе - смерть або перемогу? -
Я ще не знаю та нас вже чекає
Лебедина дорога,
Я почекаю...

Поділитись сторінкою: