| |
Ой вербиченько,
Біле личенько,
Ти шовкова сон-трава,
Пройду отавами, |
Зелен-муравами, | (2)
На серці згадка ожива. |
Голос милого,
Незрадливого,
Ніжно кликав мене вдаль,
Бринів за хатою |
Росою-м'ятою, | (2)
Подарував мені печаль. |
Він з чорнявою
Ще й з лукавою
Ділить серденько своє.
Мені ж на ґаночку |
Аж до світаночку | (2)
Сумна зозуля десь кує. |
Ой вербиченько,
Темна ніченько,
Синя хвиля з-під весла,
А ми стрічалися, |
Та й не побралися, | (2)
Доріжка терном поросла.| | |
