| |
Я зберіг всі SMSи, їх було аж два,
Розшукай ти, Фозз, принцессу,
Перевір на ній свої слова.
Ти – дурак, мазохізм є основою,
Другий містив лише крапку із комою.
В деякім царстві, в моїм господарстві
Щось стало не так за часів мого панства:
Кольори втратили сік, а вулиці - людей,
Одні кішки, шмиг-шмиг біля дверей.
Причин ніби не було, звичайна монархія,
Я думав, мене люблять, заплачуть, якщо загублять,
Дід мені казав, ти маєш бути злий,
Бо кожна система чекає на свій збій.
Приспів:
День у день, день у день, одне й теж саме:
Земля зупинилася, стине пісок під ногами,
В палаці пустім серед бруду куняю бездумно,
Сумно бути королем, королем бути сумно...
У громади відчай, і я, як слідчий,
Що може засвідчити лише новий звичай,
Забивати вікна, унутрях ховатися,
Навіть діти вдень не виходять гратися.
Я бачу з балкону усю життєву зону,
Худоба розбіглася, із нею - охорона.
Грається вітер в салуні дверцятами,
Навіть найкращі стають згодом катами.
Приспів.
Тверезому страшно, вітер лине з пустелі,
Тіні не вітаються, чорніють оселі
І я вже знаю, що вони вже щось знають,
Темні сили в пустелі чекають.
Яким богами молитися, що у них просити?
Темна вежа, мати мрію – значить жити,
Дід знав, що казав, хоч був і незлий,
Він не дочекався, коли я дав збій.
Приспів.
P.S. Я зберіг всі SMSи, їх було аж два,
В першому були образливі слова.
Я їх завчив, бо мазохізм є основою,
Другий містив лише крапку із комою... Поділитись сторінкою: 
| |
