Гірка покара

Під чистим небом і під хмарами,
В холодну зиму, в теплий май
Карай мене очима карими,
Руками ніжними карай
За те, що інші ходять парами,
За те, що є, чого нема.
Нехай не тішаться некарані,
Що я не виживу сама.

Приспів:
Ти, як вітер перелітний, покрутився і нема,
Так надіялась на літо, почалася вже зима.
В моїм небі ти, як хмара, що дощі збирає знов,
Ти - моя гірка покара за мою земну любов.

Карай і муч, така приречена,
Така просвітлена печаль,
Що всі щасливі забезпечені
Мені виказують свій жаль:
Мовляв, любов така невічная,
Мовляв за осінню зима.
А ми з тобою днів не лічимо,
В нас щастя іншого нема.

Приспів. (2)

За мою земну любов...

Поділитись сторінкою: