На головну сторінку

Ой то не Пили то пилили

(Втеча Трьох Братів)

Та буде нас Бог відомо і невідомо карати

Українська народна пісня
До мого пісенника: 1 2 3

 
Ой то не Пили то пилили
Не Тумани вставали
Як із Землі Турецької
Із Віри Бусурменської
З города Азова з Тяжкої Неволі Три Братіки втікали

Ой Два кінними Третій Піший-пішениця
Як би Той Чужий-чужениця
За Кінними Братами біжить-він-підбігає 
Об Сирі Коріння об Білі Каміння
Білі ніжки свої козацькі посікає
Кров'ю сліди заливає
Ой до Кінних Братів добігає
Коней за стремени хапає
Слізьми проливає
Словами промовляє

Братіки-мої-рідненькії
Як Голубоньки Сивенькії
Станьте Конів попасіте
Мене обіждіте 
Із собою візьміте  
До Городів Християнських хоч мало підвезіте   

Тії Брати теє зачували
Словами промовляли
Братіку-ти-наш-рідний
Як Голубоньку Сивий!
Гей ми і самі не втечемо
І тебе не візьмемо
Буде з города Азова Погоня вставати
Тебе Братіку минати
Будуть в Тернах да в Байраках
На спочинках минати
А нас будуть Кінних доганяти
Стріляти-рубати
Або живцем в гіршу неволю завертати

Теє промовляли
Одтіль побігали
Найменший Братець піший-піхотинець
За Кінними Братами уганяє 
Коні за стремени бере-хапає
Дрібними Сльозами обливає
Словами промовляє

Братіки-мої-рідненькі
Голубоньки Сивенькі
Не хочете ви мене з собою брати
Назад Коней завертайте
Із піхов гострі шабельки виймайте
Мені з пліч голівоньку здіймайте
Тіло моє порубайте
У Чистім Полі поховайте
Звіру-да-птиці Туркам на Поталу не подайте

Тії Брати теє зачували
Назад Коней завертали
Словами промовляли
Братіку-ти-наш-милий 
Голубоньку Сивий  
Що це ти кажеш
Наше серце ножем мов пробиваєш
Руки наші на тебе не здіймуться
І шабельки на дванадцять частей розсиплються
І душа наша гріхів до віку вічного не відкупиться
Зроду Братіку сього не чували
Щоб рідною кров'ю шаблі промивали
Або гострим списом оброщеніє брали

Прошу же вас Браття 
Хотя ж ви до мене одно милосердіє майте
Будете в Терни-да-в-байраки в'їжджати
В запилі тернове верховіття стинайте
На Дорогу покидайте
А нехай же я буду знати
Куди за вами Кінними Братами тікати

Уже Два Кінні Козаки
В Терни-да-в-байраки в'їжджали
Середульший Братець милосердіє має
В запилі тернове верховіття стинає
На Дорогу покидає
Найменшому Брату признаків зоставляє
А нехай же і він буде знати
Куди за нами до Отця-до-матері до Роду втікати

З Тернів да Байраків виїжджають
На полівку взбігають
На Степи Високії 
На Шляхи Широкі
На Дороги Розхильні
Тоді Середульший Братець велике милосердіє має
До Старшого словами промовляє  

Що ти Брат знаєш давай ми з себе Сині Жупани скидати
Червону-да-жовту Китайку видирати
На Дорозі покидати
Найменшому Брату признаків зоставляти
А нехай же і він буде знати
Куди за нами Кінними Братами тікати

Старший Братець ізгорда словами промовляє
Що мені за вдобство своє турецьке добро на шматки рвати
Та по Шляху розкидати
Найменшому Брату признаків зоставляти
Він і жив і здоров буде
Так без всяких признаків до Дому прибуде

Середульший Братець велике милосердіє має
У себе Червону-та-жовту Китайку видирає
На Дорогу стеле-постилає
Найменшому Брату признаків зоставляє
Нехай же він буде знати
Куди за нами до Отця-до-матері до Роду втікати! 

Тоді ж то Середульший Братець милосердіє мав
До Старшого Брата словами промовляв
Тут Брате води погожі трави хороші
Очерети вдобні
Станьмо Конів попасімо
Мало-не-много обіждімо
Чи не прийде до нас піший-піхотинець

Старший Братець ізгорда словами промовляє
Чи іще тобі Турецька Каторга не увірилася
Сира-сириця в руки не в'їдалася
Ото як будеш найменшого Брата піджидати
Буде з города Азова Велика Погоня вставати  
Його буде пішого на спочинках минати
А нас буде Кінних доганяти
На три штуки рубати
Або живцем у гіршу неволю завертати

Найменший Братець піший-піхотинець
У Терни-да-в-байраки убігає
Тернове верховіття ізнаходжає 
Бере в руки хапає
Дрібними Сльозами обливає
До серця козацького молодецького прикладає
Ой тут же Мої Братіки проїжджали
Велике на мене милосердіє мали
Мені на Дорогу признаків покидали
Біжить він підбігає

Із Тернів-та-байраків із Мелюсів вибігає 
На полівку збігає
Нема ні Тернів ні Байраків
Да ніяких признаків
Тілько Поле леліє
На йому Трава зеленіє
Біжить він підбігає на Степи Високі
На Шляхи Широкі
На Дороги Розхильні
Червону-та-жовту Китайку знаходжає
Бере в руки хапає
Дрібними Сльозами обливає
До серця козацького молодецького прикладає
Словами промовляє

Недурно сяя Китайка по Шляху валяє
А видно Моїх Братів живих на світі немає
Видно з Азова Велика Погоня вставала  
Мене в Тернах-да-байраках на спочинках минала
А Моїх Братів доганяла
На три штуки рубала
Чи живих у гіршу неволю завертала!

Ой якби міг би я знати
Чи Моїх Братів постріляно чи порубано
Чи живих у руки забрато 
Гей! да пішов би я по Степах блукати
Тіла козацького-молодецького шукати
Тіло козацьке-молодецьке ізнаходжати 
В Чистім Полі поховати
Звіру-да-птиці на Поталу не подати

Біжить він підбігає
Аж тільки Своїх Братів слідочки забачає
Побило Козака в Полі
Разом Три Недолі
Первая недоля  безводдє
Друга недоля  безхліб'є
А Третя  Буйний Вітер із ніжок валяє
До Савур-могили доходжає
На Савур-могилі безпечно оддихать лягає
Із Неба води й погоди Дев'ятого Дня дожидає
Що туда до його вовки-сіроманці доходжали
Орли-чорнокрильці налітали
У головках сідали
Хотіли заздегодя живота
Темні Похорони одправляти

Він на їх соглядає
Словами промовляє
Вовки-сіроманці
Орли-сизокрильці
Гості-мої-милі
Мало-не-много обіждіте   
Покіль душа з тілом розлучиться
Тоді будете до мене находжати
Тіло моє жваковати
Жовту кість по Балках розношати
Попід Зеленими Яворками ховати
Комишами укривати
От ногами не піде і руками не візьме
Ясно очима на Небо не взгляне

Він на Небо соглядає
Словами промовляє
Голова-моя-козацька!
Голова-моя-молодецька!
Ти пробувала в Землях Турецьких
В Вірах Бусурменських! 
Дев'ять день у устах хліба-солі не маю
На безводді погибаю

То ж не Хмари наступали
Не Дрібні Дощі накрапали 
Як душа козацька-молодецька
Із тілом розлучилась

Що тоді до його Вовки-сіроманці доходжали
Біле тіло жваковали
Орли-чорнокрильці налітали
У головках сідали
На чорні кудрі наступали
З-під лоба карі очі висмикали
А ще Зозулі налітали
У головах сідали
Як Рідні Сестри кукували
А ще Дрібна Птиця налітала
Коло жовтої кості тіло оббирала
Вовки-сіроманці находжали
Жовту кість по Балках розношали
Попід Зеленими Яворами ховали  
Комишами укривали
Жалібненько квилили-проквиляли
То ж вони Темний Похорон одправляли

Уже Два Кінні Козаки
До Річки Самарки стали вибігати
Стала їх Темна Нічка обіймати 

Тоді ж то старший Братець словами промовляє
Отут води погожі і трави хороші
Очерети удобні й могили високі
Станьмо Коні попасімо
Покіль Сонце обігріє
Чи не прибуде до нас наш Піший-піхотинець
Тепер я на його велике милосердіє маю
Усю добич із себе скидаю
Його міждо Коней хватаю

Було Братець тоді хватать як я казав
А тепер уже Дев'ять день як хліб-сіль їв
Досі на світі немає

Коней пустопаш попускали
Кульбаки під себе слали
Ружжа по Комишах ховали
Безпечно оддихать полягали
Святої Зорі дожидали

Як став Божий світ освітати
Стали Козаки на Коней сідати
Через Річку Самарку у Землі Християнські проїжджати

Старший Братець промовляє словами
Як будемо Брате до Дому до Отця-до-матері доходжати 
Як будем їм правду казати
Будем ми їм правду казати
Дак будуть нас Отець-мати 
До віку вічного проклинати
А будемо ми перед їми лгати
Та буде нас Бог відомо і невідомо карати
А так Брат скажемо не у одного пана пробували
Не один хліб-сіль їли
Ночної доби з Тяжкої Неволі втікали 
Дак ми до його заїжджали
Уставай Братець з нами казали з Тяжкої Неволі втікати
Дак він нам будто так сказав
Утікайте ви Братця
А я буду тут оставаться
Чи не буду луччого щастя-і-долі собі мати

Старий Отець-мати помруть
Дак будем наполу грунти-худобу паювати
Не буде третій між нами мішати

Теє промовляли
Відтіль поїжджали
То і не Орли-чорнокрильці заклекотали
Як їх Турки-яничари з-за Могил напали
Постріляли-порубали
Коней здобичу назад завертали
Полягла Двох Козаків голова вище Річки Самарки
А Третя у Савур-могилі
А Слава сяє не умре і не поляже 
Од нині і до віка
Даруй Боже вам господа
Всім слушащим на Многая Літа
Поділитись сторінкою: FB
 
  ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПІСНЮ
[cховати]

Ключові слова: Думи, Козацькі пісні, Обрядові пісні, Народні пісні, Ой то не Пили то пилили, Втеча Трьох Братів, Та буде нас Бог відомо і невідомо карати
Джерело: Українські релігійні роздуми про Спасіння © Видавництво "Павутинонька", Нью Йорк – Львів – Київ – Харків – Москва, 2003

Примітки:


Українські реліґійні роздуми про Воскресіння, Неволю і Спасіння.

Пісні ВеликодніСпасительні: світ не по Правді. Пісні-плачі Сокола-Прадіда.


Бездільне Своє та Безрідне Ясне Соколя утеряв.

Чи не прибуде до нас наш Піший-піхотинець.

А десь ми поверх всякої міри гріха набрали.

Дак будем наполу грунти-худобу паювати.

А єсть це нас Отцева-та-матчина Молитва покарала.

Як їх Турки-яничари з-за Могил напали.



Рокове Коло. Стежки до листків про Українські традиції.


Пісню додано:  21.08.2008
Відредаґовано: 25.02.2010
Переглядів: 1638
  ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ
[cховати]
  ВАША ДУМКА ТА ПОБАЖАННЯ
[cховати]
 
  ВИПРАВЛЕННЯ ТА ДОПОВНЕННЯ     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]
1. Іра (гість) 23.02.2010 19:56    
На сайті немає тих пісень які я хоу.
0/0

  Адреса цієї сторінки: http://www.pisni.org.ua/songs/774549.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
FB