| |
Приспів:
Весною вибачу тебе за зиму!.. |
Останній діалог, що б'є мене у спину, |
Так швидко звички не кидають, а ти кинув!.. |
Можливо, ми щось не так зрозуміли?.. | (2)
Я занадто люблю музику,
Тому шукаю музу у тобі.
Ми вже тонемо у озері,
То що буде на глибині?..
Покохавши вдруге,
Зрозумієш: Вперше не любив!
Собі збрешу, якщо скажу,
Що ти вже не мій!..
Я присягаюсь у коханні римами,
Ти присягаєшся кожен раз з різними.
Зараз єдиний вихід - просто відрізати,
Піти із думок назавжди із валізами!..
Покохавши вдруге,
Зрозумієш: Вперше не любив!..
Вперше не любив!..
Приспів.
Прощала і приймала тобі всі твої стани,
Хотіли бути не як всі, а ними і стали...
Це не наша історія, ми її вкрали...
В твоєму минулому подібні драми і дами,
Яким, як завжди, є що сказати...
Поставив мене з ними на одні ваги,
Хотіла вберегти і від цього забрати,
Зрадивши мені, ти сам собі зрадив...
Приспів.
Весною вибачу тебе за зиму!.. Поділитись сторінкою: 
| |
