| |
Помилилися у маршруті,
Переплутали місяці,
Ми шукали ті мрії забуті,
А вони у руці...
Україна душевна, але, але
В ній так часто тебе, точніше мене,
Точніше нас всіх піднімали на сміх,
Шо ти не стягнув, і я не зміг...
Когось добила революція перша,
Когось добила революція друга,
Хтось думав другу вже не перевершать,
А потім в лютому втратив друга...
Хтось думав то кінець,
А хтось мечі гострив,
Хтось думав заживе,
Та хтось забрав півострів,
Хтось думав буде швидко,
Та вже дев'ять років,
Темрява не відступає ні трохи...
Розлітаються братики по землі,
Розлітаються братики на нулі,
Розлітаються... І вертаються,
Як додому вертаються журавлі...
Їх дім це не місце, не острів,
Їх дім біля Бога, все просто:
Він завжди залишається без змін,
Він вічно оновлюється, амінь.
Хотілося померти за тими, хто вмер,
Але життя триває тут і тепер,
Але життя штовхає вперед і вгору,
Допомагає йти на світло клятий ворог.
І за це я йому дуже дякую,
Але хай сам себе він оплакує,
Мої сльози давно уже сіль,
В нього в серці давно уже цвіль...
Ми шукали братерства назовні,
Та знайшли його в батьківській хаті,
Кожен братик є Духом наповнений,
Кожна сестра збереже нам багаття.
Помилилися у маршруті, |
Переплутали місяці, |
Ми шукали ті мрії забуті, |
А вони у руці... | (2) Поділитись сторінкою: 
| |
