| |
Очі синії-сині дала мати дівчині,
А навіщо давала, та й не знала сама.
А тепер цій дівчині через очі ті сині
Ані вдень, ані вночі та й спокою нема.
А нащо було, мати, очі сині давати? -
Очі сині самотні, мабуть, будуть навік.
Очі сині та карі не підходять до пари,
А від цього серденько тільки в'яне й болить.
Не журися, дівчино, не журися, рибчино,
Прийде в серце потіха, прийде радісний час, -
Поєднається серце з юним другом навіки
І заграє веселка у дівочих очах. | |
