| |
Верховино, світку ти наш,
Гей як у тебе тут мило!
Як ігри вод, плине тут час
Свобідно, шумно, весело.
Ой нема то краю краю |
Над ту Верховину. |
Там би мені погуляти | (3)
Хоч одну годину |
З верха на верх, а з бору в бір,
З легкою в серці думкою.
В чересі кріс, в руках топір,
Гуляє легінь собою.
Черемоше, Черемоше, |
Бистра твоя вода. |
Дівчинонько з Верховини, | (3)
Файна твоя врода |
Що то є нам Поділля край?
Нам Верховина Поділля.
А бори - степ, ялиця - май,
А звіра голос - весіллє
Є у мене топір, топір |
Щей кована бляшка. |
Не боюся ані німця | (3)
Ані того ляшка | | |
