Косили ми сіно

Косили ми сіно,
Настала негода.
Плакала дівчина,      |
Як була молода.       | (2)

Плакала, плакала,
На личку змарніла,
Видно по дівчині –    |
Віночка жаліла.       | (2)

Не жаль мені вінка,
Ні жодної речі.
Розпустила коси,      |
Застелила плечі.      | (2)

Косу розчесала,
Плечі застелила,
Вийшла за нелюба –    |
Жалю наробила!        | (2)

Ой, жалю мій, жалю,
Великий печалю,
Що я й наробила –     |
Сама ж я й не знаю!   | (2)

Ой, як тяжко-важко
Самій горювати,
А ще тяжче-важче      |
З нелюбом шлюб брати. | (2)

Поділитись сторінкою: