Смутний вечір, смутний ранок

Смутний вечір, смутний ранок: |(2)
Десь поїхав мій коханок.

Десь поїхав та й бариться,    |(2)
Серце ж моє печалиться.

Десь поїхав та й немає,       |(2)
Серце ж моє умліває.

Ой вийду я на той ґанок,      |(2)
Чи не їде мій коханок.

Ой він їде, а я бачу,         |(2)
Він сміється, а я плачу.

Він сміється, ще й моргає,    |(2)
Нагайкою коня крає.

Нагайкою коня крає,           |(2)
Всю Вкраїну об'їжджає.

Як об'їхав всю Вкраїну,       |(2)
Пустив коня на долину.

Пустив коня на долину,        |(2)
А сідельце під калину.

А сідельце під калину,        |(2)
Сам ліг спати на годину.

Спав годину, спав другую,     |(2)
Ще й третюю щасливую.

Добра була годинонька,        |(2)
Що прибула дівчинонька.

Та боїться приступити,        |(2)
Щоб козака не збудити.

Та вирвала травиченьку,       |(2)
Та вдарила по личеньку:

- Вставай, козак, годі спати, |(2)
Бо йдуть турки коня брати.

Бо йдуть турки з татарами,    |(2)
Возьмуть коня з поводами.

Возьмуть коня ще й сідельце,  |(2)
Тебе заб'ють, моє серце.

Возьмуть коня - другий буде,  |(2)
Тебе заб'ють - то жаль буде.

Поділитись сторінкою: