На головну сторінку

Весно Наша Весно що Ти нам принесла (4)

Гаївки: Відродження/Весна Світа

Українська народна пісня
До мого пісенника: 1 2 3

 
Весно Наша Весно 
Що Ти нам принесла   |(2)

Принесла вам Тоє
Літо Тепленькоє      |(2)

А на нашім Бліху
Парубків затісно     |(2)

Можна поставити
Тернопільське місто  |(2)

Тернопільське місто
Тернопільський ринок |(2)

Іще б ся лишило
Дідам на Будинок     |(2)

Дідам на Будинок
Ковалям на Кузні     |(2)

Іще б ся лишило
Двадцять штири люзні |(2)
Поділитись сторінкою: FB
 
  ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПІСНЮ
[cховати]

Ключові слова: Народні пісні, Обрядові пісні, Веснянки та гаївки, Весно Наша Весно що Ти нам принесла (4), Гаївки: Відродження/Весна Світа
Джерело: Потаємні пісні любощів і кохання © Видавництво „Павутинонька“, Нью Йорк – Львів – Київ – Харків – Москва, 2002

Примітки:


Бліх — стара назва села Буданівка Зборівського району.

Люзні — зайві, незайняті.

Гаїлки-Великдень: Українське свято Відродження Світа.

Еротика, жарти, забави.


Вже Весна воскресла.

Принесла вам Тоє:-) Літо Тепленькоє.

Висловлювання: Єдиний наш духовний устрій.

Щоб пізнати останки старої творчости, зв'язані з українським духовно-обрядовим кругом, найкраще пройти самим тим кругом, крок за кроком, пізнаючи останки старого світогляду. Річний круг — це заразом властиво єдиний наш духовний, обрядово-релігійний устрій, який заховує якусь світоглядну цілість, передчасно розбиту і зруйновану новими церковними, царськими та комуністичними заходами.

На жаль тільки, ми й цього нашого старого річного круга не маємо в його повному і чистому передхристиянському вигляді і мусимо рахуватись на кожнім кроці не тільки з спустошеннями і виломами, але і з змінами, перебоями і переносами, спричиненими в старому устрої церквою і церковним календарем. Гострі заборони, напади, погрози, котрими духовенство било по святах, які не встигли себе зв'язати в той чи інший спосіб з святами християнськими, поставити свої останки під їх "протекторат" або асимілюватися з ними, — факт загально відомий. Від "Слова о казнех божих" до Івана Вишенського, і відти до ще новіших консисторських наказів маємо безконечний ланцюг цих церковних, єрархічних уїдань на народні свята взагалі, і особливо на ті, які носили на собі особливо яскраві прикмети українського світогляду і зв'язані були з свобідним паруванням молодіжи.

Настільки ця війна була успішна, що тепер ми тільки й можемо зміркувати, які великі прогалини поробила тут церква, знищивши одно, друге покривши і замінивши християнськими обрядами, третє звівши на чисті посмішки й пародії.

Ті "русалії", про котрі говорить згадане "Слово", великоднє "волочильне", "праздник діавольский на поле ісшедших з танцями і скоками" на св. Юрія, на котрі вдаряв Іван Вишенський, ті вінці, що "робились о клячінні та вночи на воду до річки носились" ("Супліка на попа" ), переважно позникали так, що ледве зістався від них який слід. А що лишилося від величних весняних і купальських забав?

(За працею: Михайло Грушевський. Історія української літератури. Т. 1. )

Пісню додано:  09.04.2005
Відредаґовано: 25.02.2010
Переглядів: 3712

  ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ
[cховати]
  ВАША ДУМКА ТА ПОБАЖАННЯ
[cховати]
 
  ВИПРАВЛЕННЯ ТА ДОПОВНЕННЯ     ПРАВИЛА!     ДЕ СКАЧАТИ mp3 ?!
[cховати]
  Адреса цієї сторінки: http://www.pisni.org.ua/songs/718969.html

 ВХІД
Е-мейл: 
Пароль: 
  Забули пароль?
  
  ПІДПИШІТЬСЯ! ГРУПИ У СОЦМЕРЕЖАХ
FB