Тюрма

Сам не знаючи чому,
Ти потрапив у тюрму,
В непросту і незвичайну,
У похмуру і печальну.
Тут нема залізних грат,
Не стріляє автомат,
Та проймає душу страх,
Ти уже не вільний птах.

Приспів:
Це тюрма невидима,
Але все одно тюрма.
Кожен, хто в ній побував,
Той ціну свободи взнав!

Дивиться з гори на тебе
Синього шматочок неба.
Ніби є всього доволі,
Але серце у неволі.
І з дороги не звернути,
Ти ідеш неначе в путах,
Почуття застигли в серці,
Я вже знаю, як це зветься.

Приспів.

Можеш ти все тут робити
Під чиюсь диктовку, жити,
Слухати люб'язні фрази,
Що лунають, як накази.
Вже в тюрмі були колись
І на свободу вирвались.
У цей щасливий час
Знову в тюрму загнали нас.

Гей, гей, люди!
Гей, гей, люди!

Що попереду - не знаєм,
Що позаду - забуваєм
І до того, що навколо
Вже потрохи ми звикаєм.
Але це лише здається,
Бо, насправді, кожне серце
Тільки жде тієї миті,
Щоб з тюрми себе звільнити.

Приспів.

Бо тюрма - завжди тюрма,
Навіть, як невидима.
Кожен, хто в ній побував,
Той ціну свободи взнав!

Поділитись сторінкою: