Росами

Ти був вірний, ніжний, коханий ти мій,
Так вірно, вірно любив ти мене,
Весна дарувала пелюстки надій
І щастя, щастя палке осяйне.
Та літо згоріло, як полум'я, враз
І роси холодні лягли,
І розпач розлуки розквіт поміж нас,
Що в серці слова принесли.

Приспів:
Росами, росами, білими росами
Як той серпанок зника
Щастя моє і журливе, і росяне
Там, де нема вороття.
Росами, росами, білими росами,
Серце, співай, не холонь!
Падає, падає крапля за краплею
Росами з білих долонь.

А в небі осіннім сірім зажурливий птах
Змахнув співчутливо крилом,
Замовкли слова на моїх вустах,
Нема вже, нема того, що було.
Чом літо згоріло, як полум'я, враз?
Чом роси холодні лягли?
Чом розпач розлуки розквіт поміж нас?
Що в серці слова принесли.

Приспів. (2)

Падає, падає крапля за краплею
Росами з білих долонь...
Росами з білих долонь...

Поділитись сторінкою: