| |
Я бачив, як тремтів осінній лист,
Лишився ще на ріднім клені,
Як твій останній лист до мене
Холодний, наче після злив,
У всіх гріхах мене звинив.
Приспів:
У долоні осінній лист, |
В долоні твій останній лист. |
Невже кохання жар-цвіт зів'яв? |
А я не вірю, не вірю я. | (2)
Мов цей кленовий одинокий лист,
Останній твій пожовкне згодом.
Колись була між нами згода,
Який же вітер остудив те серце,
Що завжди любив?
Приспів.
Під вітром лист тримався і опав,
На мокрий шлях припав у втомі.
А твій палав іще в долоні,
Останній лист писала ти,
Та в серці перші ті листи.
Приспів. | |
