| |
Сніг у світлі зимових зір
Погукає мене на двір,
Намалює нехай на склі
Візерунки закуті в лід.
Я охоче піду за ним,
Я згадаю, як був малим,
Щоб почути веселий сміх,
В рукавицях тримати сніг.
Приспів:
Пригадай,
Тихий вечір догорає.
Загадай,
Що було, чого немає.
Миколай
На порозі вже чекає,
Геть обліплений дітьми,
Принесе надії мить.
Хтось закрутить в герлянди дім,
Щоб були подарунки в нім
І бенгальські дощі рясні.
Вже дорослі, а може ні.
Від буденних негод зігрій,
Цілу жменю маленьких мрій
І ще трохи великих мрій,
Хай збувається в рік новий.
Приспів.
Пригадай,
Тихий вечір догорає.
Загадай,
Що було, чого немає.
Миколай
На порозі вже чекає...
Довго бажатиме
Гарного свята нам,
Щастя промінного,
У святу мить
Світла сріблястого,
Снігу пухнастого,
Щедрого вечору
І теплої зими... | |
