| |
Пливе моє життя у вічне синє море
З малого джерела батьківської землі.
Пливуть по нім човни і з радості, і горя,
Летять над ним роки, як сиві журавлі.
Багато, що було, що нині не сказати:
Для тебе я плекав високі почуття,
Та їх зуміла ти безжально розтоптати
Й лишилася сама на березі життя.
Приспів:
На березі життя і зорі, і світи,
На березі життя і зустрічі й прощання,
На березі життя стоїш, незгасла ти,
Як наше молоде кохання.
Ти інколи в мені засвітишся, мов осінь,
І руку покладеш на стомлене плече,
Але твої вуста прощення все не просять,
І я його не дам, хоч серце запече.
Я сам собі суддя і сам собі підсудний,
І твій колишній крок не мaє забуття.
Пливе моя ріка і все в житті ще буде:
Лиш ти стоїш, мов тінь на березі життя.
Приспів. (3)
На березі життя стоїш, незгасла ти,
Як наше молоде кохання...
Кохання... | |
