Ой не ходи, Грицю

Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці,
Бо на вечорницях дівки чарівниці!
Котрая дівчина чорні брови має,      |
То тая дівчина усі чари знає.        | (2)

У неділю рано зіллячко копала,
А у понеділок переполоскала,
Прийшов вівторок - зіллячко варила,  |
А в середу рано Гриця отруїла.       | (2)

Як прийшов четвер - та вже Гриць помер.
Прийшла п'ятниця - поховали Гриця.
А в суботу рано мати дочку била:     |
"Нащо ти, дочко, Гриця отруїла?"     | (2)

"Ой мамо, мамо, Гриць жалю не має,
Нащо ж Гриць, мамо, разом двох кохає!
Нехай він не буде ні їй, ні мені,    |
Нехай достанеться Гриць сирій землі! | (2)

Оце тобі, Грицю, я так і зробила,
Що через тебе мати мене била!
Оце ж тобі, Грицю, за теє заплата -  |
Із чотирьох дощок дубовая хата!"     | (2)