| |
Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці,
Бо на вечорницях дівки чарівниці!
Котрая дівчина чорні брови має, |
То тая дівчина усі чари знає. | (2)
У неділю рано зіллячко копала,
А у понеділок переполоскала,
Прийшов вівторок - зіллячко варила, |
А в середу рано Гриця отруїла. | (2)
Як прийшов четвер - та вже Гриць помер.
Прийшла п'ятниця - поховали Гриця.
А в суботу рано мати дочку била: |
"Нащо ти, дочко, Гриця отруїла?" | (2)
"Ой мамо, мамо, Гриць жалю не має,
Нащо ж Гриць, мамо, разом двох кохає!
Нехай він не буде ні їй, ні мені, |
Нехай достанеться Гриць сирій землі! | (2)
Оце тобі, Грицю, я так і зробила,
Що через тебе мати мене била!
Оце ж тобі, Грицю, за теє заплата - |
Із чотирьох дощок дубовая хата!" | (2) | |
ПОБАЖАННЯ 
