| |
Двори стоять у хуртовині айстр,
Яка рожева й синя хуртовина,
Але чому я думаю про вас, -
Я вас давно забути вже повинна.
Це так природно – відстані і час,
Я вже забула, не моя провина,
То музика нагадує про вас,
То раптом ця осіння хуртовина.
Це так природно – музика і час,
І ваша скрізь присутність невловима...
Двори стоять у хуртовині айстр,
Яка сумна, рожева хуртовина.
Це так природно – відстані і час,
Я вже забула, не моя провина,
То музика нагадує про вас,
То раптом ця осіння хуртовина.
Але чому я думаю про вас, -
Я вас давно забути вже повинна. (3) | |
