Прилинь, веснонько!

Уже красень березень за вікном,
А земля дрімає ще тихим сном...
Владарює, снігом мете зима:
Ха-ха-ха! Весни не було й нема!
Зимонько, голубонько, не лякай,
Краще у Лапландію утікай!
Щиро тобі тішилась дітвора,
Та тепер весні панувать пора!

Виглянуло сонечко золоте,
І підсніжник тягнеться ось, цвіте...
Хай зима хизується і бурчить –
Скоро з гір струмочками побіжить!
Прилинь, люба веснонько, не барись,
Сонячним промінчиком усміхнись!
Всіх пташок із вирію поверни,
В шати землю-матінку одягни!

Поділитись сторінкою: