Осінь

Чорна кава, дим густий, осінь у вікні,
Безідейний і нудний плин туманних снів...
Ти мене здолала в цій лагідній війні:
Я один і ти одна - правда наших днів...

Приспів:
А, може, було б краще про тебе забути  |
І не знати болю безсонних ночей...     |
А так хотілось просто щасливим побути, |
Здавшись у полон наймиліших очей!..    | (2)

Не кажи, що все мине - не лікує час...
Не єднають береги спалені мости...
Просто відпусти мене - вже немає "нас"!..
Найрідніші вороги, мила - я і ти!..

Приспів.

Поділитись сторінкою: