Куражин мій

Битим шляхом через давнє село
Часом щастя, часом горе слідом йшло,
І летіли над ним, мов сумні журавлі,
Століття і роки, і дні...

Приспів:
Праотчая земля - Куражин рідний мій -
Дитинства і юності спогад щемкий...
У серці моїм ти лишивсь назавжди,
В думках я щомиті вертаюсь сюди!
Село моє - перлинка мого краю -
Цвітом черешневим мені сяєш!

Із малого наддністрянського села
Починається Подільськая земля.
У даль розкинулися і сади, і поля, -
Україна свята це моя!

Приспів.

Ой, село моє, Куражине, ти мій,
Лине швидко час, немов Дністер стрімкий...
Вічний поклик надій завжди в наших серцях,
І лечу я сюди, наче птах!

Приспів.

Цвітом черешневим мені сяєш!

Поділитись сторінкою: