| |
Уподобав я вас, Барбара!
Уподобав вас, Лізі!
Ці паняночки з Трускавця,
Та я туди не поїду.
Не йде з голови Дженіс,
Шаленію від Софі!
Вона солодка, як лікер Бейліс,
Який є у Марі.
Та все ж вночі одна сниться,
І очі ті для мене як в'язниця.
Я знов забуду ці слова,
Крім: Я люблю тебе! Так!
Я люблю тебе, Джесіка!
Ніч, у кабріолеті,
Я лечу по кварталах,
А ви в бордовому береті,
Я вас вбачав на екранах.
Мовчання ваше лоскоче,
Авто веду на край ночі,
Не витримую, кричу охоче:
Я полюбив вас за очі!
Все ж вночі одна сниться,
І очі ті для мене як в'язниця.
Я знов забуду ці слова:
Я люблю тебе, Джесіка!
Я люблю тебе, Джесіка!
Я люблю тебе, Джесіка!
Я люблю тебе, Джесіка!
Джесі! Джесі! Джесі!
Джесі! Джесі! Джесіка!
Ви краще, ніж будь-який лікар,
Я з вами сміявся і плакав!
Я звісно гадав, що ви - жінка,
Але ні, ви краще - собака!
Я люблю тебе, Джесіка! |
Я люблю тебе, Джесіка! |
Я люблю тебе, Джесіка! |
Джесі! Джесі! Джесі! |
Джесі! Джесі! Джесіка! | (2) Поділитись сторінкою: 
| |
