| |
Прийди, прийди до неї, любий сину,
Прийди у цю скрутну хвилину,
До серця тужно пригорни!
Її, що світ очам твоїм відкрила,
У Бога милості просила
І не має жодної вини.
Приспів:
Що є цей світ без ніжних мальв?
Лиш скрипки жаль.
Понад усе її любов,
Її печаль.
Не раз, не раз ворожа люта сила
Ламала журавлині крила,
Топтала коси у багні.
Не раз, не раз до хати смерть входила,
Дітей по одному косила,
Життя палила у вогні.
Приспів.
Вона для нас життя своє віддала.
Такої ж долі не чекала:
Розрухи, болю й сивини...
Прийди, прийди ж до неї, любий сину,
Згадай про матір-Україну
І від напасти схорони!
Приспів. | |
